Cпецпроекти

Орест Мурій про бізнес з друзями, делегування та претензії до Tiger у діректі


Наближається Thanksgiving Day, який за традицією святкує бренд американського бурбону Wild Turkey в Україні! Цього року амбасадором компанії і заодно свята в Україні став блогер та ресторатор Орест Мурій. Кілька тижнів він буде різними способами дякувати своїм друзям та рідним. А ми будемо спостерігати за Орестом, немов через інста-сторіз, та розповідати про це у спецпроекті!

Місяць вдячності і добра ми розпочали з одкровень нашого героя про улюблену музику, людей і його віру в долю. А продовжуємо бесідою про Ореста в амплуа боса і власника мережі закладів Tiger. Ми поговорили про те як це – бути інста-підприємцем, працювати з друзями, делегувати, керувати м’яко, але відповідально, і отримувати фідбек про страви з Tiger в дірект особистого інстаграму!

Про те, як починався Tiger

Свою першу справу ми відкрили дуже давно, це був продаж одягу. Відкривати ресторан цілеспрямовано не планували. У 2015 році після весілля поїхали з дружиною на весільну фотосесію до Австрії. Напроти місця, де ми жили, був вагончик із фастфудом. Там хлопці азіатської зовнішності готували локшину. За 3 євро була здоровецька порція, та й загалом – швидко, смачно, видовищно. Нам «зайшов» такий формат, і виникли думки, що було б круто відкрити щось подібне в нашому місті. 

Ми обговорювали це з дружиною, спілкувалися з друзями. Одного разу ми почули, що один наш знайомий організовує фестиваль вуличної їжі в Тернополі, і вирішили, що камон! У нас було три тижні, щоб все закупити та підготуватися. Ми придумали три страви, купили обладнання, упаковку і збудували конструкцію з палатки та дерев’яних палет. Ми не очікували, що буде такий ажіотаж та величезні черги. Людям було цікаво їсти паличками з чорної коробочки та викладати фото в інстаграм.

Про перші складнощі та щасливі випадковості

Ще на фестивалі в нас почали запитувати, де знайти наш заклад у місті. Це наштовхнуло на думку про створення власного фудтраку. Ми його замовили, а вже потім зрозуміли, що з ним все не так просто. По-перше, було складно знайти місце. По-друге, багато технічних питань, адже основний продукт – це локшина, яку необхідно відварювати. Але ми таки запустилися, навіть налаштували доставку. Та цього людям також виявилося замало. 

І за щасливим випадком, мене запросили на прощальну вечірку з нагоди закриття одного закладу в центрі Тернополя. Це був знак. Ми швидко зустрілися з власником та взяли приміщення в оренду.

Ну а зараз у нас два заклади в Тернополі, один заклад у Києві і франчайзинг у Львові та Черкасах. Якщо підсумувати, то все було створено на емоціях та завдяки щасливим випадкам!

Про претензії до Tiger у діректі

Коли ми починали, в Тернополі нас багато хто знав. З відкриттям закладу публічність масштабувалася в певний особистий бренд, тому не можу сказати, що моя популярність якось мені зашкодила розвивати бізнес. Як на мене, це лише плюс, адже якщо в закладах є якісь факапи, ми з Танею дізнаємося про це першими. Бо нам пишуть усі претензії особисто. Я не сприймаю це на власний рахунок, а навпаки – завдяки цьому швидко можу вирішити проблему.

Про делегування і бажання зробити все самому

Багато чого хочеться робити самому, і саме так було на початку. Але зараз я намагаюся делегувати завдання та просто максимально ефективно все менеджити. Поруч зі мною професіонали, яким я довіряю. Керівники закладів вирішують усі адміністративні та побутові питання. Інакше, за рутиною, просто неможливо встигати розвивати бізнес та займатися іншими проектами. Інколи є пориви взяти щось лишнє на себе, але добре, що мене вчасно зупиняють!

Про себе як м’якого керівника

Я дуже лояльний керівник. Я хороший коп так би мовити. Не люблю виховувати або читати нотації. Завжди мав чітке уявлення, що в закладі повинен бути суворий менеджер, який тримає під контролем всю команду і рутинну роботу. Спочатку я займався цим всім сам з дружиною, але, з часом, зявились люди, які готові були взяти на себе відповідальність і прекрасно з цим справляються. 

Я намагаюся бути максимально дружнім. Але попрощатися з недобросовісною людиною для мене не проблема. Не можна бути лояльним, коли тобі сідають на голову. Якщо наші цінності та уявлення про роботу не збігаються, не варто витрачати час. 

Одне з найважливіших питань, яке я контролюю особисто, – це зарплата. Дуже важливо, щоб кожен отримав усе вчасно і в повній мірі. Адже люди приходять до тебе заробляти гроші та розраховують на них. Тому ти за них відповідальний.

Про цінності тайгерівців

Якщо говорити про Tiger у Тернополі, то коли ми починали, наша команда складалася з друзів та друзів друзів. Третя людина, що почала працювати з нами, – це родич моєї дружини. Тому в нас одразу був теплий френдлі-клімат. І з розвиткому бізнесу я намагаюсь його зберегти. 

Коли відкривали другу точку, з’явився момент конкуренції та ревнощів, ще й між двома  змінами в одному закладі. Як діти малі доказували хто кращий та правий. Тоді ми вирішили перемішати всіх по різних змінах. Як наслідок – всі подружилися і робота одразу покращилася. 

Якщо казати про бонуси та мотивацію, то вони в більшості випадків фінансові. На свята завжди приємності – корисні дрібнички, наприклад, фірмові павербенки. На жаль, переїзд до Києва не дає змоги часто проводити час разом, але я знаю, що мої співробітники збираються на тімбілдінги й самостійно. 

У нас завжди є підтримка не тільки в кожній команді, а й між закладами. Наприклад, коли ми відкривали Tiger у Львові й не вистачало рук в Києві, то приїхали люди з Тернополя, щоб допомогти.  Ми – одна велика родина. Щодо транслювання цінностей гостю, мені важливо, щоб у нас була максимально дружня атмосфера. Ми – це твій друг сім’ї, до якого ти йдеш перекусити, випити пиво (будемо чесні – два), вибрати для дружини коктейль, попліткувати, прийти родиною в неділю зранку чи відсвяткувати день зарплати.

View this post on Instagram

На фото годують мене, але насправді годувати люблю я. Саме годувати, а не готувати. Люблю хороший сервіс. Люблю робити приємно. Можливо саме тому в наших Тайгерах так добре. Думав написати про відкриття @tigerlviv і тому продовжу далі про це. Це заклад, де ми з @tanyaprentkovych на третину інвестори, бо бюджет, як завжди, вийшов за рамки, оскільки планувався ще на початку ремонту в @tigerkyiv і був значно оптимістичнішим 😂 Мені здається, це найкращий показник віри у свій проект чи бізнес. Ми три рази відмовлялись брати це приміщення, бо вагались на рахунок кухні в підвалі. Завдяки цьому, вийшло суттєво збити ціну, що і стало вирішальним фактором прийняття рішення. Цікаво, що до нас, але дуже давно, в цьому місці була неймовірно популярна наливайка, де найпопулярніша страва буда канапка і 50 г 😂. У нас трохи інший комплект – удон з куркою та капучіно. Ви вже пробували?

A post shared by Orest Golets (@golets1986) on

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: