Cпецпроекти
Факт-чекінг і фантастичні фільми: що думають науковці про «Інтерстеллар» та «Елізіум»
(частина 2)
У 1970-х роках люди не вірили, що з близькими можна буде спілкуватися через відеозв'язок, адже вже є телефони: навіщо було щось покращувати? А в XIX столітті ніхто не розумів, навіщо покращувати виробництво пива – усі звикли покладатися на випадок: вийде чи ні цього разу? Поки в 1840-му засновник Carlsberg Якоб Якобсен не усвідомив, що виробництво пива може ґрунтуватися на науковому методі. Доказова наука допомогла налагодити бізнес: робота компанії ставала продуктивнішою, пиво – смачнішим, а прибутки – більшими. Так і зародився головний принцип Carlsberg – прагнення постійного вдосконалення, або betterments.

Наука справді ближча, ніж нам здається. Вона розвивається семимильними кроками завдяки людям, які не хочуть зупинятися і прагнуть поліпшити звичні речі, змінюючи цей світ на краще. Утім підприємництво – не єдина сфера, яку може покращити науковий підхід.
Ви замислювалися коли-небудь про те, що події, які відбуваються у фантастичних фільмах, насправді можуть стати реальністю? Напередодні Science Battle від компанії PJSC Carlsberg Ukraine разом із вченими ми подивилися сучасні sci-fi-фільми та дізналися, які епізоди дійсно стануть реальними в найближчому майбутньому, а які ні.
«Області темряви»: чи можна покращити роботу мозку препаратами або чимось іншим
Фільм ґрунтований на ідеї, що людина використовує лише малу частину ресурсів головного мозку і що його ефективність можна підвищити шляхом стовідсоткового використання. Для цього створюються спеціальні препарати, фантастичні аналоги сучасних ноотропів. Але чи можливо в реальному житті так посилити ефект пігулок?

Дар'я Лосева, генетик, директор і співзасновниця Myhelix:

«Твердження «мозок людини працює всього на 10%» є неправильним. Мозок має різні відділи, і вони все використовуються для тих чи інших процесів. Згідно з дослідженнями із застосуванням функціональної МРТ, виконання більшості простих дій (наприклад, ходьби) вимагає залучення майже всього мозку. Проте можна використовувати мозок ефективніше - для цього його потрібно постійно тренувати. Вивчення нових мов, рухів, розгадування кросвордів – будь-яке навчання допомагає мозку утворювати нові нейронні зв'язки. Новостворені зв'язки допомагають швидко і якісно переробляти інформацію. Також вміння зосереджуватися, фокусувати увагу і не відволікатися дозволяє ефективніше використовувати можливості мозку. У цьому можуть допомогти медитація, практики усвідомленості (mindfulness) і здоровий сон. Крім цього, є й лікарські засоби, які називаються ноотропами. Це препарати, здатні посилювати розумові здібності. У деяких дослідженнях доводиться позитивний ефект цих препаратів на пам'ять і збільшення здатності до навчання. Ноотропи застосовуються також у клінічній медицині при різних деменціях, наслідках порушення мозкового кровообігу й інших станах».
«Екс-машина»: чи можливо створити робота, який замінить людину
Програміст Калеб бере участь в експерименті з першим у світі штучним інтелектом, побудованим на тесті Тьюринга. Він намагається зрозуміти, чи може робот Ава не тільки приймати вхідну інформацію, але й обробляти її, відчуваючи людські емоції та приймати рішення. Це питання і зараз не дає спокою робототехнікам: чи реально створити машину, яка зможе стати рівною людині та над якою можливо втратити контроль?

Євген Пілецький, кандидат філософських наук, когнітивний психолог, популяризатор науки, ведучий футурологічної програми «Щоденне завтра» на «Радіо «НВ»:

«Якщо ми говоримо про штучний інтелект з фізичним тілом, то на нас чекає розширення парку промислових маніпуляторів, колісних і літальних дронів, автомобілів з автопілотом, сільськогосподарської техніки, розважальних і, скоріше за все, медичних роботів. Не варто забувати і про секс-роботів. Якщо ж дивитися ширше, то, думаю, скоро з'явиться маса віртуальних штучних інтелектів, які можуть досить сильно змінити життя: це і боти-юристи з ботами-бухгалтерами, які можуть зробити непотрібними відповідні людські професії, і боти-логісти, демони міського управління, боти-пошуковики, боти-консультанти (на кшталт Сірі й Алекси), і навіть боти-психологи, а можливо, і боти-партнери, хай навіть і віртуальні».
«Інтерстеллар»: чи можливо створити умови для життя людства на інших планетах
Група дослідників використовує нещодавно виявлений просторово-часовий тунель, щоб обійти обмеження польоту людини в космос і підкорити величезні відстані на міжзоряному кораблі. Наскільки реально, що в найближчому майбутньому ми зможемо пересуватися між планетами і жити десь, окрім Землі?

Дмитро Якубовський, кандидат фізико-математичних наук, докторант Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України:

«Люди вже побували на Місяці, а на космічних станціях живуть уже чимало часу. Плануються пілотовані місії на Марс. З іншого боку, умови життя на відомих нам планетах – як у Сонячній системі, так і за її межами – важко назвати ідеальними. Десь дуже холодно, десь занадто жарко, мало або зовсім немає води чи кисню. Додамо складності перельоту, перенавантаження, невагомість, космічне випромінювання – усе це значно ускладнює завдання.
Хоча нині існують програми «тераформування» планет (процес створення умов, придатних для життя людини на території певної планети), наприклад Марсу, що дозволило б зробити умови перебування там комфортнішими, але ці програми вимагають великої кількості ресурсів і часу. Безумовно, процес можуть сильно прискорити земні катаклізми, унаслідок яких доведеться залишати нашу планету (гіпотетичний, але показовий приклад – сюжет роману «Гіперіон» Дена Сіммонса)».
«Не відпускай мене»: чи можна вже клонувати людей
Антиутопія розповідає про людей, яких клонують для створення живих донорів органів для пересадки. Вони живуть у спеціальних інтернатах, аж доки їхні органи не знадобляться «господарям». Історія дуже похмура, але ідея клонування людини й етичність цього процесу викликають багато запитань. Так взагалі можна?

Юрій Дейгін, підприємець, засновник проекту з розробки генної терапії епігенетичного омолодження Youthereum Genetics, віце-президент Фонду підтримки наукових досліджень «Наука за продовження життя»:

«Вчені вже давно навчилися клонувати багато видів тварин, у тому числі приматів. Технічно немає ніяких перешкод для клонувати й людини. Але навіщо? Кому потрібно створювати собі близнюка, тільки набагато молодшого? Адже особистість, на жаль чи на щастя, при клонуванні не переноситься – вона поки надійно замкнена в нашому мозку. Кажу «поки», тому що в майбутньому, цілком можливо, вдасться визволити нашу особистість із цієї біологічної в'язниці та перенести на інший носій».
«Парк Юрського періоду»: чи можуть динозаври повернутися
Культова історія про парк розваг з клонованими динозаврами стала найуспішнішим фільмом початку 1990-х. Імовірність відтворити популяцію динозаврів на землі хвилює досі. Наскільки це реально?

Юрій Дейгін, підприємець, засновник проекту з розробки генної терапії епігенетичного омолодження Youthereum Genetics, віце-президент Фонду підтримки наукових досліджень «Наука за продовження життя»:

«На відміну від мамонтів, динозаврів відродити неможливо, тому що ми маємо справу не з їхніми останками, а лише зі скам'янілими обрисами їхніх останків. Тому, так само як за гіпсовою посмертною маскою неможливо відновити ДНК померлого, зі скам'янілостей неможливо отримати ДНК динозаврів. Біологічних останків динозаврів за минулі десятки мільйонів років, на жаль, не збереглося. А ось останки мамонтів, що жили лише кілька тисяч років тому, збереглися, і з них вже була виділена ДНК. Уже сьогодні всесвітньо відомий генетик Джордж Черч намагається за допомогою клонування відтворити справжнісіньке мамонтеня».
«Марсіанин»: чи є життя на Марсі
Через нещасний випадок астронавт Марк Уотні залишається один на Марсі. Він поранений, без зв'язку із Землею, у житловому модулі та має ресурсів на один місяць життя. В очікуванні звісток із Землі він вирощує картоплю, вчиться добувати воду й організовує свій побут на Марсі. Наскільки це ймовірно?

Олексій Коваленко, науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України, кандидат біологічних наук:

«Ретельні дослідження атмосфери Марсу за допомогою орбітальних апаратів і посадкових модулей свідчать про наявність сприятливих чинників для розвитку життя у вигляді археобактерій чи бактерій. Це не доводить його наявність, але більш ніж кричуще заявляє, що перед колонізаторськими планами слід таки перевірити, чи ми не знищимо аборигенних мешканців, якими б примітивними їхні організми не були».
«Елізіум»: чи зможуть люди позбутися всіх хвороб та «відрощувати» потрібні органи
Майбутнє, 2154 рік. Земля потерпає від перенаселення, хвороб і воєн. Найбагатші мешканці залишили її та переселилися на космічну станцію «Елізіум» із чистим довкіллям та вищим рівнем охорони здоров'я, лікуванням усіх хвороб і травм. А що, якщо в недалекому майбутньому так і буде?

Ольга Маслова, кандидат біологічних наук, популяризатор науки, співзасновниця ініціативи Nobilitet:

«Сьогодні дуже активно вивчаються підходи генної та клітинної терапії. Інколи ці дві стратегії поєднуються. Вчені шукають способи врятувати хворий організм шляхом генетичних модифікацій, застосування власних чи донорських клітин і навіть створення тканинно-інженерних конструктів. Поза межами організму можна створювати певні тканинно-інженерні конструкції – наприклад, друкувати на 3D-принтері каркас зі спеціальних речовин, заселяти його клітинами (власними чи донорськими). Такі технології найширше застосовуються для потреб ортопедів, тобто для відновлення опорно-рухового апарату. Є значний прогрес і у створенні порожнистих органів, що мають відносно просту будову (наприклад, сечовий міхур)».

Віктор Досенко, професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України:

«Відрощування кінцівок, цілих органів – це перебільшення у фільмі. Але зараз роблять тканини, з яких утворюються кінцівки. Наприклад, можна зробити кістку, виростити хрящову тканину потрібної форми і пересадити її пацієнтові. Важливо, щоб ці тканини були зроблені з клітин людини, яка потребує трансплантації, тому мати свої заморожені здорові стовбурові клітини стає все більш популярним».
Багато талановитих й амбітних українських вчених просто зараз працюють над розробками, здатними перетворити найсміливіші прагнення людства на реальність та покращити наше життя. Підтримуючи розвиток науки, PJSC Carlsberg Ukraine організовує конкурс наукових проектів Science Battle, переможці якого отримають загалом 1 000 000 грн (до оподаткування) на реалізацію своїх проектів. Тож, якщо ти займаєшся наукою та маєш ідею, як зробити світ кращим, подавай заявку тут.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: